Бюджетне ПСО для «Укрзалізниці» дає можливість говорити про реструктуризацію боргу компанії – міністр фінансів
Рішення уряду запровадити державне замовлення на пасажирські перевезення та надати під це бюджетне фінансування "Укрзалізниці", що є аналогом європейської моделі PSO (Public Service Obligation), дає можливість вести переговори про реструктуризацію боргу компанії, яка у січні пропустила сплату відсотків за єврооблігаціями, вважає міністр фінансів Сергій Марченко.
"Це дає нам можливість обговорити реструктуризацію боргу компанії, а також надати ЄБРР додаткові механізми для фінансування цієї компанії", – сказав міністр на Українській панелі на щорічних зборах та бізнессаміті Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який пройшов у Ризі 5-7 червня.
Марченко назвав рішення про PSO для "Укрзалізниці" під час війни дуже болісним для уряду, але наголосив, що можливості чекати її завершення нема. "Ми вирішили, що для забезпечення безпеки нашою залізниці нам потрібно це зробити", – зазначив глава Мінфіну.
Він подякував ЄБРР та іншим установам розвитку, які допомагають створювати умови для збереження українських державних компаній, забезпечуючи їм достатню ліквідність, щоб вони продовжували працювати, зокрема "Укрзалізниці" та "Укренерго".
"Зараз немає потенціалу для майбутніх інвестицій, але нам потрібно зберегти цю компанію для подальшого розвитку, реструктурувати її, забезпечити її довгострокову перспективу та зробити її стійкою", – зауважив Марченко.
Президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо зазначила, що загалом клієнти банку в Україні добре повертають свої борги, тож банк може розширяти кредитування.
"Дуже важливо працювати над ризиком, а не відступати. І коли ви дивитеся на дані про ризики, дані про дефолти тощо, по-перше, ситуація дуже відрізняється по всій країні. Звичайно, ближче до лінії фронту це набагато ризикованіше, а коли ви дивитеся на західну частину країни, ризик набагато, набагато нижчий", – сказала Рено-Бассо.
За її словами, є випадки високого рівня непрацюючих кредитів, але в основному це пов'язано з державними підприємствами, яким довелося йти на реструктуризацію своїх облігацій, і цей борг має статус дефолтного.
"Якщо подивитися на ситуацію на ключових державних підприємствах, таких як "Укренерго", "Укрзалізниця" тощо, після чотирьох років необхідності ремонту деякої інфраструктури, проблем зі зменшенням попиту або зменшенням доходів через макроекономічну ситуацію тощо, фінансові параметри є складнішими", – констатувала президентка ЄБРР.
Вона наголосила на необхідності не тільки збільшення капіталу банку, рішення про яке було прийнято три роки тому й виконується за планом, але й залучення додаткових інструментів, аби зробити проєкти такими, щоб їх можна було кредитувати: мова про гарантії, страхування, донорську підтримку.
"Фінансові параметри залишаються важливимфактором, але ми отримуємо дуже сильну підтримку від двосторонніх донорів… Іноді нам потрібно замінити суверенні гарантії, оскільки уряд має дуже суворі вимоги для збереження макроекономічної стабільності, і ЄС допомагає нам, надаючи ці гарантії, які уряд не може нам надати", – додала Рено-Бассо.
Як повідомлялося, у січні цього року "Укрзалізниця" відмовилася здійснювати $45 млн купонних виплат за єврооблігаціями 2026 року зі ставкою 8,25% на суму $703,2 млн та єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму $351,9 млн та заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію зобов'язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів.
Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від перевезення вантажів на фоні зменшення їх обсягу, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких в 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році "Укрзалізниця" зменшила виручку на 15,6% – до $2 млрд 189 млн, EBITDA – на 30,2%, до $293 млн, з яких $270 млн склала бюджетна підтримка. Відношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.
"Укрзалізниця" з 1 по 8 квітня провела обмежені переговори з членами ad hoc групи (AHG) власників її єврооблігацій, в ході яких представила свою пропозицію щодо їх реструктуризації, але поки безрезультатно. Компанія пропонувала списати 20% основної суми, відстрочити остаточне погашення єврооблігацій до червня 2033 року та розпочати їх м'яку амортизацію з грудня 2030 року – шістьма рівними виплатами по $150 млн. При цьому додатково пропонувалося прив'язати обсяг цих виплат до обсягу перевезень вантажів. "Кожна окрема сума виплати в розмірі $150 млн може бути скоригована вгору або вниз в діапазоні $112-168 млн залежно від обсягу вантажних перевезень", – зауважувалося у презентації.
Щодо відсотків, то в перший рік (з червня 2026 по червень 2027 року) їх пропонувалося виплачувати грошима лише 1,5%, у другий – 2%, в третій – 4%, в четвертий – 6% та в останні три – по 7,75%.
Щодо прострочених відсотків, сума яких на 30 червня цього року досягне $83 млн, то "Укрзалізниця" хотіла б також списати 20% цієї суми, а із залишу у $67 млн сплатити грошима 20%, або 1,3 цента на долар номіналу, а решту капіталізувати в новий інструмент.
У разі прийняття такої пропозиції компанія б цього та наступного року сплатила за єврооблігаціями грошима відповідно лише $20 млн та $16 млн, тоді як 2028 року – $77 млн, 2029 – $121 млн, 2030 – $240 млн, 2031 – $389 млн, 2032 – $434 млн та 2033 року – $155 млн.
Учасники ринку наголошують на бажаності для компанії знайти порозуміння щодо реструктуризації з власниками єврооблігацій до липня цього року, коли наступає термін погашення єврооблігацій-2026. Окрім того деякі з них вважають, що без підвищення тарифів на вантажні перевезення або довгострокових гарантій бюджетного фінансування PSO від уряду, яке б з роками зростало (цього року розмір PSO 16 млрд грн), прогнозна фінансова модель "Укрзалізниці" не дозволить досягти угоди про реструктуризацію.
