Ну, як вам сказати про ту Варшавку… Вона так і не змінилася за роки, така ж рідна і така ж незнайома водночас. Тут все звичне, але щоразу по-новому. Вулиці, наче старі знайомі, тільки вже з іншими обличчями. Ти ніби повертаєшся до дому, але в той самий момент розумієш, що цей дім тепер живе своїм життям, і ти вже не зовсім його частина.