Мрія — це така річ, що завжди поряд, але її важко вловити. Як вітер, який трошки іде в обличчя, але ніколи не дається в руки. Ми все життя щось собі вигадуємо, будуємо в голові, а потім раптом, як сніг на голову, мрія може відлетіти, бо ми забули про неї чи навіть не побачили, як вона втекла. Здається, що ось вона, так близько, а потім... кудись зникла. І не завжди її втратити — це трагедія, іноді це просто знак того, що треба шукати нову, ще більш цікаву. І, може, саме в цій втраті і є якийсь особливий сенс — мрія не помирає, вона трансформується в щось інше. Усі ці стереотипи про те, що без мрії не можна жити, вони трохи лукаві. Жити можна і без неї, але мрія дає особливий смак. І хто знає, може, саме зараз, в цей момент, хтось наважиться здійснити свою справжню мрію.