Митний паспорт незалежності України

[spasatel]

26 січня відзначається Міжнародний день митника. Протягом віків митниця була і залишається одним з найсуттєвіших факторів державності і незалежності країни, яскравим свідоцтвом владного і фінансового суверенітету.

Міжнародний день митника є приводом не тільки для прояву міжнародної солідарності митних служб всього світу, але й для привернення уваги громадськості до значущості ролі митниці в економічному і соціальному розвитку суспільства. Це свято відзначають більше 800 тисяч людей – саме такою є загальна чисельність митників в усьому світі.

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко зазначає, що від ефективності праці українських митників залежить розвиток національної економіки та створення позитивного іміджу нашої держави у світі. "Злагоджена та професійна робота митників сприяє розвиткові зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, наповненню державного бюджету", - підкреслює глава уряду.

Юлія Тимошенко переконана, що й у подальшому спільні зусилля урядовців та митників сприятимуть запобіганню ввезенню низькоякісних товарів на територію України, розкраданню культурної спадщини, контрабандному переміщенню товарів через кордон, для чого розроблена та діє Програма боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

Прем’єр-міністр вдячна представникам української митниці за чесну, сумлінну та високопрофесійну працю. "Переконана, що ви й надалі вірно служитимете інтересам нашої держави", - зазначає вона.

Історія митниці і митної справи України сягає віків. Незаперечним є історичний факт: вже в 911 році в торговому договорі Київського князя Олега з Візантійським імператором обумовлювалися питання мита й митних стосунків між двома країнами.

У 1288 році був виданий Острогомський митний статут, у якому мова йшла про купців з різних країн: Баварії, Польщі, Чехії, Австрії та Київської Русі. На підступах до Києва, Вишгорода та інших міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де вповноважені князем збирачі збирали мито за перевезення товарів та прогін худоби.

Досить складний порядок митних стосунків існував в Україні і за Литовсько-польської держави. Була встановлена чітка система митних зборів за ввіз та вивіз різноманітних товарів. Пограничне мито (його називали цлом) стягувалось митниками, які працювали у митницях (тоді вони називалися митними коморами).

Чітку систему митної справи мала славна Козацько-гетьманська держава. Починаючи від Богдана Хмельницького, Державний скарб (так іменувалась тоді фінансово-банківська і митна служба України) збирав пограничне мито: евеку (вивізне) і інфуку (ввізне) мито. Вже тоді українські митники відзначалися високими професійними якостями, освіченістю, знанням іноземних мов.

В універсалі гетьмана Богдана Хмельницького, датованому 1654 роком, встановлювалися митні платежі за товари, що ввозилися на територію Української держави. Керівником митної справи в Україні спеціальним Універсалом Богдана Хмельницького від 28 квітня 1654 року було призначено дозорця Астматія (Остматенка) - мудру, зважену, висококультурну людину з європейською освітою, знанням кількох мов, високими професійними якостями державника, фінансиста і економіста.

9 січня 1918 року Центральна Рада УНР прийняла IV Універсал, яким проголосила Україну "самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу". IV Універсал визначав основні засади самовизначення, державного ладу і перспективи державотворення в Україні, в тому числі, в економічній, торгівельній і податковій сфері. "Однині Народна Українська Республіка, - зазначалось в Універсалі, - бере в свої руки найважливіші галузі торгівлі і всі доходи з неї повертатиме на користь народу. Торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша".

У 1918 році за рішенням гетьмана Павла Скоропадського було організовано Корпус прикордонної варти, якому була доручена не лише охорона кордону України, а й здійснення окремих митних функцій.
Кістяком цієї правоохоронної структури став Запорізький корпус, створений Центральною Радою ще у 1917 році. Військовики Корпусу вели боротьбу з контрабандою, контролювали переміщення вантажів і товарів через українсько-російський та українсько-румунський кордон.

Проголошення державного суверенітету і незалежності України обумовило нагальну потребу в забезпеченні належного захисту економічних інтересів української держави. Законодавчою основою організації митної справи в державі і утворення митної системи України стали закони "Про митну справу в Україні", "Про Єдиний митний тариф" та Митний кодекс. У 1991 році Указом Президента було створено Державний митний комітет України.

У 1992 році Україна стала повноправним членом Всесвітньої митної організації, а у 1996 році Указом Президента на базі ліквідованого Державного митного комітету було утворено Державну митну службу України.

Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади. Згідно з законодавством, митну справу здійснюють регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, які утворюються у встановленому порядку.