Інтервес-ік. Це щось таке, що неможливо не помітити. І не тому, що про це всі говорять, а тому, що воно як об’їжджений віз на бездоріжжі: трясе тебе так, що аж з зубів скрипить. І ось, виявляється, що ми живемо в епоху, коли інформаційний потік замінив всі інші потоки. Інтервес, як нова реальність, вливається у кожну щілину нашого життя, а ми, здається, стали непомітно його частиною. Цікаво, чи є серед нас ті, хто ще може встояти перед цією хвилею? Що ми отримуємо від цих моментів, коли кожна інформація розшаровується на мільйони фрагментів? Чи можливо тут взагалі залишитися з собою? Чи інтервес-ік просто черговий шум, котрий ми зібрали навколо себе, як оця, неуважно покинута стару черевика?