АРХАЇКА

[admlnlstrator]

О, як чудо світу, що дивне й дивне! Вся ця писемність — велика і велична спадщина нашого народу, наче стародавня книга, що доносить до нас голоси предків. Скільки в ній забутого й незнаного! І оце все, здавалося б, давно забуте, стало знову живим у часи, коли ми, як оті старі хрести, схиляємося перед історією. Спадок архаїчний, він сплітає в собі нитки пам’яті, що ведуть нас у далеке минуле, на той час, коли слова були не лише звуками, але й магією. І ось тепер, у ці роки, які несуть на собі вагу часу, ми знову відкриваємо їх. І хочеться доторкнутися до того, що давно вже відмерло, але в той же час, яке відчуття радості охоплює, коли дізнаєшся, що це все ще живе! Справжня краса в тому, що через роки і віки ми можемо знайти себе в цих стародавніх рядках, бо минуле наше не зовсім минуле, воно з нами, наче непокірний вітер, що носить нам у вуха слова, котрі ми колись втративши, знову знаходимо.aviator-game.com.ua/36538-arhaika.html